Википедия плейбой: Playboy — Википедия

Содержание

Playboy — Вікіпедія

Playboy (англ.) («Плейбо́й») — це американський чоловічий лайф-стайл[1]журнал розважального характеру. Він був заснований в Чикаго в 1953 році Г’ю Гефнером і його колегами, і частково був фінансований за рахунок кредиту від матері Гефнера сумою в $1000.[2] Видання відоме своїми фотографіями оголених і напівоголених[3] моделей (Playmates). Playboy зіграв важливу роль у ході сексуальної революції[4] і залишається одним з найвідоміших у світі брендів, які виросли в Playboy Enterprises, Inc. На додаток до «флагманського» журналу в Сполучених Штатах також виходять спеціальні національні версії Playboy по всьому світу. Українська версія видається з 2005 року (російською мовою).

Журнал має насичену історію публікацій коротких оповідань від відомих письменників, таких як Ернест Гемінгвей, Джон Апдайк, Ян Флемінг, Володимир Набоков, Сол Беллоу, Чак Паланік, П. Ґ. Вудхауз, Харукі Муракамі, і Маргарет Етвуд. Playboy публікує щомісячні інтерв’ю з відомими громадськими діячами, художниками, архітекторами, економістами, композиторами, диригентами, кінорежисерами, журналістами, письменниками, драматургами, релігійними діячами, політиками, спортсменами і водіями автомобілів. Журнал в цілому відображає ліберальну редакційну позицію, хоча часто містить інтерв’ю з консервативними знаменитостями.

1950-ті[ред. | ред. код]

Спочатку Гефнер хотів назвати журнал «Stag Party» («Парубоча вечірка») і навіть попросив свого друга А. Міллера намалювати емблему для журналу, той намалював оленя (гра слів: англ. stag може означати і «парубок» і «олень»), одягненого в смокінг. Задуму Гефнера завадив уже існуючий журнал «Stag magazine», який заявив про свої права на видання. Гефнеру в терміновому порядку довелося міняти назву журналу — його запозичили в маленької компанії з продажу автомобілів — «Playboy» (від англ. playboy — «гульвіса», «марнотратник життя»). Емблему кролика, тепер уже впізнавану у всьому світі, намалював художник — Арт Поль. Його кролик теж красувався в смокінгу. Чому вибір припав саме на кролика? Як зізнався згодом Г’ю Гефнер, через прихований сексуальний підтекст, а смокінг уособлював інтелектуальність читача.

Перший номер журналу «Playboy» укладався Гефнером на власній кухні, оскільки про окреме приміщення для редакції годі було й мріяти. Ідея про те, щоб розміщувати на розвороті журналу красуню прийшла з армійського минулого Г’ю: він згадав, як пришпилював біля ліжка фотокартки дівчат-кінозірок. Звернувшись до приятеля Джона Баумгартена — власника компанії з випуску календарів з красунями, — Гефнер одержав у нього фотографію молодої актриси Норми Джин Мортенсон (Мерилін Монро). Саме її фото помістили на обкладинку першого номера журналу, який приніс Гефнеру дохід і можливість випустити другий номер журналу. У 1955 році Гефнер вирішує поміщати в журналі фото не тільки кінозірок, але й звичайних дівчат, наділених красою. Зокрема, під вигаданим ім’ям Джанет Пілгрім на обкладинці журналу з’являється фото дівчини, що в редакції займалася передплатою. Таким чином у підсвідомості читачів закріплюється думка про те, що красиві дівчата не так недосяжні — вони буквально по сусідству.

У 1950-ті роки зародилася легенда навкруги Гефнера для його дівчат-моделей, ця легенда пов’язана з маркуванням на обкладинці журналу. З 1955 до 1976 року (за винятком шести місяців 1976 р.) літера «Р» в назві Playboy була надрукована в зірках, або вони були навколо неї. За легендою кількість цих зірок відповідала кількості разів коли Гефнер спав з дівчиною, або це було місце у рейтингу привабливості, чи оцінка дівочих умінь в ліжку. Але насправді ці зірки, кількість яких була від 0 до 12, вказували на внутрішній і регіональній рекламний регіон.

1960—1990[ред. | ред. код]

З 1966 по 1976 р. в журналі працював редактор фантастики Робі Макоулі. Протягом цього періоду журнал опублікував таких авторів як з Сол Беллоу, Джон Апдайк, Джеймс Дікі, Джон Чівер, Доріс Лессінг, Джойс Керол Оутс, Володимир Набоков, Майкл Крайтон, Джон ле Карре, Ірвін Шоу, Жан Пастир, Артур Кестлер, Ісаак Башевис Зінгер, Бернард Маламуд, Джон Ірвінг, Енн Секстон, Надін Гордімер, Курт Воннегут і Джеймс Патрік Донліві, а також вірші Євгена Євтушенка.

[5] Після досягнення піку популярності в 1970-х роках, відбулося зниження обігу і впав рівень культурної значущості через конкуренцію в різних галузях. На відповідь Playboy спробував відновити свою владу над чоловічою аудиторією віком 18-35 років, робилося це завдяки невеличким змінам у змісті та додаванням актуальних і цікавих для аудиторії матеріалів, таких як інтерв’ю з хіп-хоп артистами. Крісті Гефнер, дочка засновника Г’ю Гефнера, приєдналася до журналу в 1975 році і стала главою компанії в 1988 році. У 2008-му вона оголосила, що покине місце очільника компанії у 2009 році, і сказала, що обрання Барака Обами президентом надихнуло її присвятити більше свого часу благодійності, а також, що рішення піти у відставку було її власне.

Після 2000-х[ред. | ред. код]

Журнал відсвяткував своє 50-річчя в січні 2004 року. Свята проходили в Лас-Вегасі, Лос-Анджелесі, Нью-Йорку та Москві протягом року. Підбиваючи підсумки журнал складає різноманітні щорічні рейтинги та списки. Одним з найпопулярніших є щорічний рейтинг найкращих «Вечірок факультету» серед усіх університетів і коледжів США. У 2009 році журнал використовує такі критерії для формування рейтингу: бікіні, розум, кампуси, секс і спорт. Перше місце в 2009 році дісталося Університету Маямі.[6] У червні 2009 року журнал скоротив графік публікацій до 11 номерів на рік, із загальним випуском липень/серпень. Лондонська Daily Telegraph повідомила, що Г’ю Гефнер продав свій Англійський Садибний будинок (поруч зі знаменитим особняком

Playboy) за 18 мільйонів доларів, що на $ 10 млн менше, ніж у початкова ціна. Також через значні втрати у вартості компанії (від $ 1 млрд в 2000 році до $ 84 млн у 2009 році) видавницька імперія Playboy була виставлена на продаж за $ 300 млн.[7] У грудні 2009 року, журнал ще більше зменшив графік публікації — 10 номерів на рік, із загальним січень/лютий. У жовтні 2015 року Playboy оголосив, що починаючи з березня 2016 року їх випуски більше не будуть містити фотографії повністю оголених дівчат.[8] Генеральний директор журналу Скотт Фландрія визнав, що журнал не здатен конкурувати з вільно доступною інтернет-порнографією. За його словами: «Тепер ми на відстані одного кліку від будь-якого уявного статевого акту безкоштовно. Тому це просто застаріло на даному етапі»[9]. Гефнер погодився з цим рішенням. Перероблений Playboy, однак, буде як і раніше обирати дівчину місяця і фотографії жінок, але вони будуть мати вікову заборону для дітей у віці до 13 років.
[10]
Цей крок не вплине на PlayboyPlus.com (який включає підписку на оголені фото).[11] На прийняття цього рішення вплинули такі країн як Індія и Китай, де журнал добре продається, але моє проблемі через ліцензування і девіантний зміст.[12]Роберт Гайнлайн, Айзек Азімов, Рей Бредбері,

В березні 2020 року вийде останній випуск друкованої версії журналу. Однією з причин закриття є спалах коронавірусу у світі.

Історія тиражу та статистика[ред. | ред. код]

Пік популярності Playboy був у листопаді 1972 року, за цей місяць було продано 7 161 561 примірників. На обкладинці була модель Пем Ролінгс, сфотографував її Роланд Шерман. Чверть всіх американських хлопців-студентів купували журнал кожен місяць або передплачували його

[13]

Особливості та формат[ред. | ред. код]

Логотип[ред. | ред. код]

Знаковим талісманом журналу э стилізований силует кролика, що носить краватку-метелик, цей логотип був створений арт-директором Playboy Полом Артуром. Спочатку його було намальовано як виноску в другому номері, але він був прийнятий як офіційний логотип і з’являється відтоді у всіх номерах.[14] Як жарт цей логотип ховають десь на обкладинці журналу, будь то малюнок чи фотографія. Гефнер сказав, що він обрав кролика для логотипу через його «гумористичний сексуальний підтекст», і тому, що зображення було «жвавим і грайливим».

Ось як Г’ю Гефнер обґрунтував свій вибір логотипа в розмові з італійською журналісткою Оріаною Фаллачі: «Кролик, чи заєць, в Америці має сексуальне значення; і я вибрав його, тому що це свіжа тварина, сором’язлива, жвава, стрибка — сексуальна. По-перше, коли кролик вас внюхає, то тікає, але потім він повертається, і ви відчуваєте, як ніби пестите його, граєтесь з ним. Дівчина нагадує кролика. Радісна, жартівлива. Розглянемо тип дівчини, яку ми зробили популярною — дівчину місяця. Вона не э складною, це не та дівчина якої ви не можете дістатися. Вона молода, здорова, проста дівчина — дівчина, яка живе по сусідству… ми не зацікавлені в таємничій, фатальній жінці, яка носить елегантну нижню білизну з мереживом, і вона сумна і якась нечиста думками. Дівчина Playboy не має мережив, не має спідньої білизни, вона гола, добре вимита водою і милом, і вона щаслива.»

Жвавий кролик швидко став популярним символом у чоловічій культурі, тому став прибутковим джерелом доходу для мерчандайзингу Playboy.[15] У 1950-ті роки він був прийнятий як військовий знак літака-винищувача VX-4 дивізії МВФ.

Інтерв’ю в Playboy[ред. | ред. код]

Крім розвороту велика частина Playboy протягом більшої частини свого існування була «Playboy Інтерв’ю» — це змістовна і об’ємна (як правило, кілька тисяч слів) розмова між відомою особистістю та інтерв’юером. Наприклад, історик Алекс Хейлі кілька разів виступав в ролі інтерв’юера Playboy, він брав інтерв’ю у Мартіна Лютера Кінга молодшого, Малькольма X і засновника Американської нацистської партії Джорджа Лінкольна Рокуелла в квітня 1966 року, а потім написав у співавторстві його автобіографію. Одним з найвідоміших інтерв’ю журналу була розмова з тодішнім кандидатом в президенти Джиммі Картером в листопаді 1976 року, в якому він заявив, що «я вчинив подружню зраду в моєму серці багато разів.»[16]. Також виходили інтерв’ю з Фіделем Кастро та Альбертом Швейцером. Інший розділ типу інтерв’ю, названий «20Q» (гра в двадцять питань), був доданий у жовтні 1978 року, Шеріл Тігс був першим героєм цього розділу.

[17]

Рубрика «Rock the Rabbit»[ред. | ред. код]

«Rock the Rabbit» — щорічні ілюстровані музичні новини, публікуються в березневому випуску. Яскраві зображення рок-груп фотографував музичний фотограф Мік Рок. Для святкових подій «Rock the Rabbit» модельєри проектують футболки, натхненні логотипом журналу, для кожної групи. Футболки продавали в роздріб та на аукціоні, все для того, щоб зібрати гроші для боротьби зі СНІДом в Lifebeat: Музична індустрія бореться зі СНІДом.[18] Відомі групи та виконавці, які були представлені в Rock the Rabbit: MGMT, Daft Punk, Іггі Поп, Duran Duran, Flaming Lips, Snow Patrol і The Killers[19].

Фантастика у «Playboy»[ред. | ред. код]

У часописі публікувалися ледь не усі знамениті класики фантастики: Роберт Гайнлайн, Артур Кларк, Рей Бредбері, Фредерик Пол, Айзек Азімов, Філіп Дік, Френк Герберт, Аврам Дейвідсон, Альфред ван Вогт, Річард Метісон, Деймон Найт, Вільям Тенн, Теодор Стерджон, Джеймс Бліш, Пол Андерсон, Роберт Шеклі, Курт Воннегут, Філіп Дік, Урсула Ле Гуїн, Джеймс Баллард, Доріс Лессінг, Томас Діш, Нормен Спінред, Майкл Крайтон, Джордж Алек Еффінджер

[20].

«Ключі від д

плейбой — Викисловарь

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
Им. плейбо́й плейбо́и
Р. плейбо́я плейбо́ев
Д. плейбо́ю плейбо́ям
В. плейбо́я плейбо́ев
Тв. плейбо́ем плейбо́ями
Пр. плейбо́е плейбо́ях

плей-бо́й

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 6a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -плейбой- [Тихонов, 1996].

Произношение

Семантические свойства

Значение
  1. богатый молодой человек, ведущий разгульный образ жизни, живущий только в своё удовольствие ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
  1. ловелас, повеса
Антонимы
  1. ?
Гиперонимы
  1. мужчина
Гипонимы

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от англ. playboy «гуляка, повеса, бабник», из play + boy. Англ. playboy — с 1829 г. Использованы материалы Online Etymology Dictionary Дугласа Харпера. См. Список литературы.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

Перевод

Библиография

  • Новые слова и значения. Словарь-справочник по материалам прессы и литературы 60-х годов / Под редакцией Н. З. Котеловой и Ю. С. Сорокина. — М. : Советская энциклопедия, 1971.

Плэйбой — это… Что такое Плэйбой?

Playboy

Обложка первого журнала «Playboy»
Специализация: Мужской журнал
Периодичность выхода: Ежемесячно
Язык: Многоязычный
Главный редактор: Хью Хефнер
Издатель (страна): Playboy Enterprises, Inc. ( США)
0032-1478

Веб-сайт: Playboy.com

Playboy — легендарный журнал для мужчин, основанный в 1953 году Хью Хефнером и его коллегами, выросший в Playboy Enterprises, который простирается на все области медиа. Playboy — один из самых известных в мире брэндов. Кроме журнала в США выпускаются журналы на различных языках во всём мире. Русская версия журнала выходит с 1995 года, украинская (на русском языке) — с 2005.

Исторический очерк

Журнал вышел в декабре 1953 года тиражом 70 тысяч экземпляров. Хефнер не был уверен, что когда-нибудь выпустит второй номер. Но его опасения не оправдались — за неделю разошлись три четверти тиража. А к концу первого десятилетия журнал продавался тиражом более миллиона экземпляров. В Чикаго, где начинал «Плейбой» свой путь, городской совет проголосовал за то, чтобы назвать одну из улиц именем Хефнера. И все-таки настроения многих в Америке отнюдь не благоприятствуют величию «Плейбоя». Каждую неделю Хефнер получает мешки писем, в которых его называют развратником, обвиняют в том, что он разжигает самые низменные людские страсти.

Описание

Журнал выходит ежемесячно. Среди фотографий обнажённых женщин, помещённых в нём, часто бывают сенсационные фотографии знаменитостей. Для журнала позировали Мэрилин Монро, Элизабет Тейлор, Синди Кроуфорд, Памела Андерсон и другие. Также в журнале присутствуют статьи о моде, спорте, хороших товарах и публичных персонах. Ещё в журнале публикуются короткие рассказы писателей, таких как Артур Кларк, Ян Флеминг, Владимир Набоков и Маргарет Этвуд, Стивен Кинг. Журнал известен своей либеральной позицией по отношению к политическим веяниям. Playboy использует «вкусные» обнажённые фотографии, которые часто называют софткором, в противопоставление хардкорным порнографическим журналам, начавшим выпускаться в 1970-е, к которым относятся, например, Penthouse, Screw.

«Я никогда не считал „Плейбой“ журналом о сексе, — говорил Хефнер в многочисленных интервью. — Для меня он всегда был изданием об образе жизни, в которой секс является лишь одной из её составных частей. И вообще секс — здоровее, когда его не скрывают и не прячут: зачем оглуплять общество?» Хефнер понимал, что эротика для «Плейбоя» — лишь нарядная упаковка. И что нужно идти на шаг впереди, чтобы все самое новое немедленно находило дорогу к читателю. На страницах журнала начинают появляться известные люди. Мартин Лютер Кинг говорил о проблемах негров, а Фидель Кастро — о революционной борьбе. Сенаторы рассуждали о бессмысленности войны во Вьетнаме и вреде наркотиков. В списке друзей журнала, которые в разные времена давали интервью, были Фердинанд и Имельда Маркос, Даниель Ортега, Ясир Арафат, Джон Леннон и многие другие. Для многих звёзд шоу-бизнеса и кино «Плейбой» стал стартовой площадкой.

Девушки на обложках американского журнала

  • 1953, декабрь — Мэрилин Монро
  • 1990, июль — Шэрон Стоун
  • 1992, июль — Памела Андерсон
  • 1993, август — Памела Андерсон
  • 1995, январь — Дрю Бэрримор
  • 1996, январь — Памела Андерсон
  • 1996, май — Синди Кроуфорд
  • 1999, май — Шарлиз Терон
  • 2002, декабрь — Дита фон Тиз
  • 2005, декабрь — Мэрилин Монро (юбилейная обложка)
  • 2007, май — Анна Николь Смит
  • 2009, январь — Даша Астафьева

См. также

Ссылки

Wikimedia Foundation. 2010.

Playboy — история легенды | BroDude.ru

История журнала Playboy началась в далеком 1953 году, когда свет увидел первый номер с молодой актрисой Джин Мортенсон на обложке, в последствие взявшей псевдоним Мерилин Монро.
Создатель Playboy Хью Хефнер искренне сомневался, что за первым выпуском последует второй – он даже не стал ставить номер на обложке издания. Журнал делался буквально «на коленке» — макет первого выпуска Хефнер клеил, сидя на кухне собственной квартиры, а деньги на его издание пришлось собирать «с миру по нитке» – согласно некоторым источникам, 1000$ из общего капитала принадлежали матери Хефнера.

От первой версии названия журнала — Stag Party (Холостяцкая вечеринка) – молодому издателю пришлось отказаться, дабы избежать конфликта с уже существующим на тот момент Stag Magazine. Нынешним своим названием Playboy обязан маленькой фирме, занимающейся продажей автомобилей, в которой работал знакомый Хефнера.

Основной «фишкой» нового журнала решено было сделать фотоснимок красотки на развороте, который читатель сможет прикрепить себе на стену. За 50$ Хефнер выкупил у своего приятеля, занимавшегося выпуском календарей с красотками, фото никому не известной тогда актрисы Джин Мортенсон и поместил его на обложку.
Поскольку бюджета журнала хватило только на печать, рекламу новому изданию Хефнеру пришлось делать самому. Он засыпал компании по продаже периодики письмами, в которых уверял, что за журналом стоят люди из Esquire. Новоиспеченный издатель ранее действительно работал в Esquire – в отделе рекламы, откуда уволился в связи с отказом руководства повысить ему зарплату. На письма Хефнера откликнулась только независимая сеть Empire News Co. И тут случилось удивительное — при цене в полдоллара журнал разошелся тиражом в 52 тысячи экземпляров. Прибыль от продаж первого номера позволила Хефнеру продолжить свое дело.

В 1955 году Хефнер ввел ставшую в последствие постоянной рубрику «Девушка месяца», первой моделью для которой стала барышня, занимавшаяся распространением журнала. Идея публиковать фотографии не кинозвезд, а обычных «соседских девчонок» была для своего времени поистине революционной. Оказалось, что красотки обитают не только в Голливуде, они здесь, рядом – живые и настоящие.
Вскоре доходы от журнала позволили Хефнеру открыть собственный клуб под маркой Playboy. Первое заведение появилось в Чикаго в феврале 1960 года, и уже в течение года аналогичные клубы открылись в Новом Орлеане и Нью-Йорке.

Заплативших 25$ за «ключ от двери» клуба (фактически – членский взнос) ждали кабаре-шоу, бар, отличный джаз и, конечно, главная «достопримечательность» заведений Playboy — «Девушки Бани». Облаченные в облегающие боди, украшенные заячьими хвостиками и ушками сексапильные красотки очень скоро стали главным секс-символом Америки того времени. К середине 60х открылось около 30 клубов Playboy по всему миру, насчитывающих более 1 млн членов.
Новым удачным ходом Хефнера стало решение публиковать не только обнаженных красоток, но и серьезные тексты. В разные годы на страницах издания появлялись интервью с Владимиром Набоковым, Энди Уорхолом, Фиделем Кастро, публиковались рассказы Стивена Кинга, Станислава Лема и многих других. Сам Хефнер в многочисленных интервью говорил, что никогда не считал Playboy журналом о сексе, «Для меня он всегда был изданием об образе жизни, в которой секс является лишь одной из её составных частей. И вообще секс — здоровее, когда его не скрывают и не прячут: зачем оглуплять общество?»

В начале 70х годовая прибыль компании составила $11 млн, а тираж превысил 7 млн экземпляров. Наконец, в 1972 году увидел свет первый иноязычный Playboy – сперва появилось немецкое издание, чуть позже – французское, бразильское, итальянское, японское и так далее.
Playboy-мания охватила весь мир, а журнал укрепился в статусе культового. Именно таким мы видим его и по сей день – нестареющей (как и сам Хью Хефнер), всегда актуальной классикой.

Октоберфест | Playboy Германия, октябрь 2019

Студентка факультета делового администрирования и финалистка конкурса «Мисс Русалка», 22-летняя Стелла Тиана Стегманн этой осенью получила титул Мисс Октоберфест немецкого Playboy. Звание это почетное и представительное, хотя для его получения девушке пришлось раздеться догола:


18+

Модель: Stella Tiana Stegmann @stella_tiana
её рост: 178 см, грудь-талия-бедра: 91-65-92 см
Название: Unsere Oktoberfest
Публикация: Playboy Germany october 2019

Американский Playboy за май 2008 года (20 фото)

Зачетные девушки! Вы зашли на Загоны.ру как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии на Загонах. Зарегистрируйтесь!

Комментарии 36

Наши девушки получше будут, а вобше не плохо что за уроды Нарушение правил торговли. Ценников нет

———————
Зобанеть за расжэганее мешноцы анальнай розне!

голубоглазая с номером 53 просто улетные девочки!!!!!!!

———————
Не учите меня жить,помогите материально…

Rx7, это наши и есть читать научись, там внизу вставка текста
playboy америкосовский , а телки наши т.к. их все за 300 кг
а наши
в америке был, но таких девушек не видел! может не там искал?

кому как по мне так 50% отстой

Дефачка на фоне красной тачки! Она и только она!

ссеодня плейбой- а завтра порно.

неплохие самочки

———————
Учиться — все равно, что плыть против течения: кто не сопротивляется — того относит назад

Россия РУЛИТ иплакал…. еп и плакал..

ничего так девушки!

Вот он позитивчик- то где ути-пути !!!
А то наш бля плэйбой одной рекламой засрали….

какие они все…

наааши дырки Playboy как всегда рулит, некоторые такие аппетитные- хочется укусить, короче зачет Почётные телухи

вроде наши не облажались

———————
Всё, что есть хорошего в жизни, либо незаконно, либо аморально, либо ведет к ожирению

…пошел курить…

ебабельные))))

———————
Мой ноги с вечера,а жопу ссзади!!!

у второй попец vot oblomali

журнал это хорошо натура лудше

в баню бегом последние икрасивые наши я точно знаю и самая первая из раши ———————
кто я? где я?

надо завязывать с препаратами расширяющими сознание

да в принцыпе норм ( ну в плейбой страшных не возьмут ) ———————
кто я? где я?

надо завязывать с препаратами расширяющими сознание

А мне две кучки во сколько обойдется(последние сраные трусы отдам)

Лучший журнал всех времён и народов!

———————
Торчу как гвоздь в стене, жизнь бьёт ключом и всё по голове.


Клуб «Плейбоя» — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Клуб Плейбоя (англ. The Playboy Club) — американский телесериал, премьера которого состоялась 19 сентября 2011 года на канале NBC.

4 октября NBC закрыл сериал после трёх эпизодов в связи с низкими рейтингами.[1][2][3]

Сюжет

Начало 60-х, Чикаго. Юная и наивная девушка Морин устраивается на работу официанткой в клуб Плейбоя. Не проходит и недели, как случается страшное — в подсобке её пытается изнасиловать один из членов клуба. Ей приходит на выручку мужчина, Ник Далтон, но Морин случайно убивает насильника. Ник узнаёт нападавшего — им оказывается Бруно Бьянчи, глава мафии. Морин и Ник избавляются от трупа, но так просто уйти от мафии им не удастся[4].

В ролях

Примечания

  1. ↑ NBC cancels controversial «Playboy Club», Entertainment Weekly, October 4, 2011
  2. ↑ NBC Cancels «The Playboy Club», Hollywood Reporter, October 4, 2011
  3. ↑ NBC Cancels «Playboy Club», Broadcasting & Cable, October 4, 2011
  4. 1 2 3 4 5 The Playboy Club official site
  5. Andreeva, Nellie Eddie Cibrian To Play The Lead In ‘Playboy’. Deadline.com (March 11, 2011). Проверено 10 августа 2011. Архивировано 29 августа 2012 года.
  6. ↑ Parents group objects to skin in NBC pilot. UPI.com. United Press International (April 2, 2011). Проверено 10 августа 2011. Архивировано 29 августа 2012 года.
  7. Starr, Michael Bare bunny: NBC stars approved for nudity. New York Post (April 1, 2011). Проверено 10 августа 2011. Архивировано 29 августа 2012 года.
  8. Zwecker, Bill TV pilot relives Hugh Hefner’s Chicago days. Chicago Sun-Times (February 16, 2011). Проверено 10 августа 2011. Архивировано 29 августа 2012 года.
  9. ↑ Think NBC’s «Playboy» Won’t Have Anything For Gay Men? Think Again! Архивировано 5 октября 2011 года.
  10. Jensen, Michael Will «Firefly»‘s Sean Maher Play Gay Again on NBC’s «Playboy». Afterelton.com. Viacom International (May 13, 2011). Проверено 11 августа 2011. Архивировано 29 августа 2012 года.
  11. Masaki, Lyle TV on Tap (Tuesday, July 12 2011). Afterelton.com. Viacom International (July 12, 2011). Проверено 10 августа 2011. Архивировано 29 августа 2012 года.

Ссылки


Simple English Wikipedia, бесплатная энциклопедия

Бразильские товарищи по играм, 2009 год

Playboy был ежемесячным американским мужским журналом. Он был основан Хью Хефнером в Чикаго, штат Иллинойс, в 1953 году. Мэрилин Монро стала первой моделью на обложке журнала. Логотип был создан Арт Полом.

В журнале публикуются статьи об интересах мужчин, включая политику, одежду, спорт, товары народного потребления, здоровье мужчин, общественных деятелей и многое другое. Журнал всегда показывал большие фотографии обнаженных женщин, за исключением одного года в 2016–2017 годах. [2]

В каждом выпуске провокационно поставленный «Друг месяца» помещался в несколько страниц в центре журнала с сопутствующей фотографией на развороте. В отличие от традиционного искусства в стиле пин-ап, Playboy очеловечивает своих моделей, описывая их настоящую работу, достижения и цели. [3]

В 1963 году Хефнер был арестован за непристойность в Чикаго после публикации обнаженных фотографий актрисы Джейн Мэнсфилд на съемочной площадке обещаний! Обещания! Он был оправдан на суде присяжными.

Начиная с мартовского номера 2016 года в журнале больше не было фотографий обнаженных женщин. По мнению компании, «времена меняются». [4] Время снова изменилось в феврале 2017 года, когда вернулась нагота. В марте 2020 года компания объявила, что прекратит выпуск журнала на бумаге и вместо этого будет использовать только цифровые копии. [5]

  1. Логан, Брайан (12 октября 2015 г.). «Playboy больше не будет изображать обнаженных женщин в своем печатном издании». businessinsider.com . Business Insider. Проверено 7 августа, 2016. .
  2. Сомайя, Рави (12 октября 2015 г.). «Обнаженные — старые новости в Playboy». nytimes.com . Нью Йорк Таймс. Проверено 7 августа, 2016. .
  3. «Историзация образа жизни».
  4. Донателли, Джо (13 октября 2015 г.). «Что делает Playboy?!?». playboy.com . Playboy. Проверено 7 августа, 2016. .
  5. «Playboy закроет печатную версию журнала». УПИ . Проверено 31 марта 2020 г.
.

Playboy — Википедия, свободная энциклопедия

Playboy — это обновленная версия Entretenimiento для взрослых, основанная в Чикаго, штат Иллинойс, в 1953 году Хью Хефнера. La revista seha expandido a Playboy Enterprises, Inc. y es una de las marcas más conocidas a nivel internacional. Además, las ediciones especiales de la revista se publican por todo el mundo.

La revista se publica mensualmente y su main contenido es la fotografía de glamour. También ofrece entrevistas con figuras públicas destacadas, сказки комо художников, arquitectos, экономисты, композиторы, кондукторы, режиссеры кино, периодисты, романисты, драматурги, религиозные деятели, политики, atletas y pilotos de carretos.La revista a través de su Historia ha expresado una perspectiva libertaria con ediciones políticas y sociales.

Visto эль EXITO де Playboy , mediados де ла década де 1970 surgieron Otras revistas де Contenido pornográfico, destacando Como главный конкурент ла Revista Пентхаус .

Actualmente es la revista para examples más vendida en Estados Unidos con una tirada de 3 millones de copias al mes. [1]

Название оригинала, которое было сделано для исправления, Stag Party , после того, как оно существует, от revista llamada Stag , tuvo que cambiarse.Hefner y Eldon Sellers –cofundador y Vicepresidente ejecutivo–, se reunieron para buscar otro nombre. Продавцы, адрес Playboy Automobile Company , una compañía de Chicago, sugirió Playboy .

Примерный портал для Мэрилин Монро, снимок, сделанный для начинающих, тома календаря с номером Playboy . Hefner compró los derechos de la foto de Monroe junto con otras.

La primera edición, publicada en diciembre de 1953, no tenía fecha, ya que Hefnerounсguro de si iba a haber una segunda edición.La primera edición fue inmediatamente una sensación y se vendió sin issuesas en pocas semanas. Tuvo una tirada de 53 991 revistas.

El famoso logo Playboy de un conejo con una elegante corbata de lazo, fue disñado por Art Paul para la segunda edición de la revista, y desde entonces aparece en cada número. Hefner dice haber escogido al conejo por su simpática connotación, y porque en la imageen se veía juguetón, coqueto y elegante.

Durante el año 1953 la revista gozó de popularidad entre los hombres de los Estados Unidos manteniendo publicaciones mensuales Desde Enero de 1954 hasta nuestros días poniendo hermosas mujeres semidesnudas en poses elegantes de los gastante supostes Proteres de la моральная ciudadana que acusaron a Hugh Hefner de explotar la belleza femenina para su beneficio personal.También acogió Historietas como Маленькая Энни Фанни (1962-1988) Харви Курцман и Уилл Старший.

Desde estar en la cima en 1970, Playboy ha tenido un lento declive en el éxito de circación, en parte por una mala inversión en клубы nocturnos y casinos y, por otra parte, por la fuerte Competitividad de algunías otras así como por el auge de páginas eróticas y pornográficas en Internet. La primera rival fue Penthouse , en los años setenta, tras la cual aparecieron otros títulos como Hustler , del polémico Larry Flynt, una revista que se caracteriza por mostrar mujeres en claras posiciones eletindoseles, a par mostrar mujeres en claras posiciones eletindoseles, a parmostar mujeres en claras posicleo eletindoseles, a 9 del posiciones eletindoseles, a la cual aparecieron otros títulos como Se muestra en cada edición de Playboy.Recientemente también compite con las revistas Maxim , FHM , y H para hombres, los creadores de esta última han copiado la idea de hacer su propio tipo de centerfold (en español de la facilster) hacerlo «recortable» para que opcionalmente el lector lo retire de la revista y lo ponga en un lugar visible.

En respuesta Playboy посвятил восстановлению жизни 18 лет и 35 лет, в том числе антрепренерам и личным выступлениям для этой аудиенции, талантливым артистам в стиле хип-хоп.En los últimos años se ha dado a conocer que Playboy posee un gran impacto en el mercado femenino, contando con un 40% de suscriptores que son mujeres.

Christie Hefner, hija de Hugh Hefner, se convirtió en la cabeza oficial, siendo la actual presidenta del consjo.

Entrevistas Playboy [редактор]

Las entrevistas Playboy comenzaron en septiembre de 1962 (Volumen 9 Num. 9). Al paso de los anños se han entrevistado в качестве персонажей Фиделя Кастро, Айн Рэнд, Малкольма Икс, Курта Воннегута, Бертрана Рассела, Сальвадора Дали, Мартина Лютера Кинга-младшего., Жан-Поль Сартр, Джордж Уоллес, Кассиус Клей (Мухаммед Али), Мадалин Мюррей О’Хэр, Орсон Уэллс, Ральф Надер, Артур Кларк, Ясир Арафат, Стивен Хокинг, Шинтаро Исихара, Карл Саган, Ричард Докинз и Джон Леннон .

Prohibiciones de la venta de Playboy [редактор]

En Singapur, la publicación está prohibida. В 2003 году комитет пересмотрел и завершил работу над ревизией, которую я предлагал, и не установил список для использования в качестве изображения.

Publicación más vendida [редактор]

La revista Playboy más vendida fue la de noviembre de 1972 (7.161.561 ejemplares). La y en México la más vistamate fue Lenna Sjooblom.

Véase también [редактор]

Библиография [редактор]

  • Банни: Настоящая история Playboy , Рассел Миллер. Корги. Лондрес, 1985. ISBN 0-03-063748-1.

Ссылки [редактор]

Enlaces externos [редактор]

.
0 0 vote
Article Rating
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments